ШТАУДИНГЕР (STAUDINGER) Отто (02.05.1830, Грос-Вюстенфельде, Мекленбург-Шверін, Німеччина – 13.10.1900, Люцерн, Швейцарія) – німецький ентомолог-лепідоптеролог, один із найбільших дилерів у світі, який спеціалізувався на зборі та продажу комах до музеїв, наукових установ і приватних осіб.
Уперше Отто Штаудингера з ентомологією познайомив у батьківському маєтку репетитор Вагнер, який збирав жуків. Тоді Отто було всього шість або сім років. Проте влітку 1843 року, коли його батько купив маєток Любзіе (Lübsee) поблизу Гюстрова, Отто почав за вказівкою наставника Германа цілеспрямовано збирати колекцію метеликів.
З жовтня 1845 року навчався у гімназії в Parchim, а влітку 1849 отримав атестат зрілості (диплом відбіркового вступу до університету).
У жовтні 1849 року Отто Штаудингер вже навчався у Берлінському університеті, де вивчав медицину. У другому семестрі він перейшов на вивчення природознавства під враженням надзвичайно цікавих лекцій із зоології доктора Стейна. З червня 1850 по осінь 1851 року він здійснив ентомологічні екскурсії під час яких проявилося його захоплення метеликами склівками (Sesiidae), і зокрема склівкою смородиновою Synanthedon tipuliformis виявленою на кладовищі Stralau. Тієї ж осені О. Штаудингер, захворів і після тривалого її протікання йому порадили відправитися в подорож. З травня по серпень 1852 року він провів на Женевському озері і в районі Монблану, подорожував через Симплон до Генуї, а звідти – завжди пішки – уздовж Рив’єри до Ніцци, Марселю, і Монпельє, де залишився до кінця листопада спілкуючись з місцевими ентомологами. У січні 1853 року він поїхав до Парижу, щоб удосконалити французьку і вивчати італійську та англійську мови. На Великдень 1853 року його знову поновили на навчання в Берліні, під час якого він інтенсивно збирав представників Sesiidae. У 1854 році за наукову роботу “De Sesiis agro Berolinensis” він отримав ступінь доктора філософії.
З квітня по жовтень 1854 року Отто Штаудингер перебував у Сардинії з наміром виявити личинки Papilio hospiton, а у 1855 – в Альпах (Каринтія), у квітні 1856 – подорожував до Ісландії, разом з К. Каліш. Повернувшись з подорожі, восени 1856 він заручився з дочкою ентомолога Грабова (Grabow), і одружився на ній 21 січня 1857 року. У ту ж ніч пара поїхала у подорож – Париж, Ліон, Марсель, Барселона, Валенсія, Альмерія, а звідти в Малагу, де зупинилися на місяць. Потім вони провели дев’ять місяців у Гранаді (в Альгамбра), де Отто активно збирав ентомологічні колекції, а 2 листопада у них народилася дочка. У грудні вони з дружиною мандрували через Малага Чіклана біля Кадіса, де провели першу половину 1858 року. У липні 1858 – вони нарешті повернулися до Берліна, а в 1859 – до Дрездена.
Через те, що на подорожі потрібно було багато коштів Штаудингер за допомоги батька заснував бізнес і став продавати частини своїх колекцій. Протягом багатьох років це переросло в успішний бізнес світового значення. У Дрездені, в 1864 році Штаудингер побудував Діана-Бад (Diana-Bad), із паровими лазнями та ірландсько-римськими ваннами, які допомагали йому лікуватися від застуди. У 1874 році він переїхав у «Villa Diana» в Блазевиц (Blasewitz), біля Дрездена. Тут була зручно облаштована величезна колекція, а також усі матеріали для обміну і торгівлі. У колекції зберігаються також типи Ледерера, Херриха-Шефера, Аткінсона та інших відомих ентомологів. Сам Отто відвідав багато країн Середземномор’я, цікавих у фауністичному відношенні. Як науковець був дуже хорошим знавцем палеарктичних метеликів і зіграв ключову роль як ініціатор збору ентомологічних об’єктів у багатьох куточках земної кулі. Він не тільки купував колекції, але часто й сам відправляв спеціалізованих колекціонерів і натуралістів за комахами. Завдяки цьому Штаудингер встиг опублікувати цілі списки фауни територій, які були недосліджені в ентомологічному відношенні раніше.
Наукові інтереси: таксономія метеликів Палеарктики, збір колекцій представників Macrolepidoptera. Автор 137 публікацій, зокрема: Catalog der Lepidopteren Europa’s und der angrenzenden Länder (Dresden, 1861, 1871; у співавторстві); Katalog der Europaeischen Faunengebiets Lepidopteren (1871); Lepidopteren-Fauna Kleinasiens (1881), Die Macrolepidopteren der Amurgebietes(1892); Catalog der Lepidopteren des palaearctischen Faunengebietes. I. Theil: Famil. Papilionidae – Hepialidae (Berlin, 1901).
У 1879 році, в бізнес з продажу ентомологічних об’єктів увійшов ентомолог Андреас Банг-Хаас, який одружився на дочці Штаудингера і став співвласником фірми під назвою «Staudinger & Bang-Haas». Зростаюча компанія в 1884 році переїхала до більшої оселі у «Вілла Сфінкс». З середини 1880 років Штаудингер зосередився на своїй роботі в таксономії Lepidoptera, а бізнес доручив Банг-Хаас. Це стало роботою його життя. Він описав сотні, якщо не тисячі таксонів Macrolepidoptera. Помер Отто Штаудингер 13 жовтня 1900 року під час оздоровчої поїздки до Люцерну у Швейцарії.
Почесний член Російського Ентомологічного Товариства.
Література: Штаудингер, Отто // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 томах (82 т. и 4 доп.). – СПб., 1890-1907; Anonymus [“S.”] (1901): Dr. Otto Staudinger †. – Deutsche entomologische Zeitschrift “Iris”, 13: 341-358; Draeseke, J. (1962): Die Firma Dr. O. Staudinger & A. Bang-Haas. – Entomologische Nachrichten, 6: 49-53.
Шидловський І.В.