ДОБА НЕОЛІТУ, ЕНЕОЛІТУ ТА РАННЬОЇ БРОНЗИ
Друга зала відображає історію людини у добу неоліту, мідно-кам’яного (енеоліту) та ранніх етапів бронзового віку. Неолітичний час представлений знахідками культури лінійно-стрічкової кераміки із багатошарової пам’ятки поблизу с. Тадані, яку досліджував М. Пелещишин. Це знахідки різноманітних крем’яних знарядь праці та керамічного посуду.
Період енеоліту репрезентовано в експозиції музею надзвичайно багато та повно. Ареал досліджених пам’яток охоплює землі історичної Галичини та Волині – це пам’ятки поблизу Белза, Червонограда, Зимного, Листвина, Таданей, Голишева, Добрячина, Хорова та низки інших, дослідження на яких проводив відомий український археолог М. Пелещишин. У вітринах представлено цілі форми керамічного посуду, пряслиця, численні крем’яні знаряддя праці (сокири, серпи, ножі, скребки), кістяні вироби (шила, проколки, декоративні нашивки та накладки на одяг), які належали населенню таких культур, як лендельська, лійчастого посуду.
Особливе місце в експозиції займає розділ, присвячений трипільській культурі, оскільки її дослідження у стінах Львівського університету має давні традиції. Вони пов’язані з іменами таких відомих учених, як К. Гадачек, Л. Козловський та інші. Зокрема, в експозиції представлені розписні керамічні горщики із Кошилівців та розписна миска із трипільського поселення у печері Вертеба поблизу с. Більче-Золоте Тернопільської обл. Вагоме місце відведене і трипільській зооморфній та антропоморфній пластиці.Ранній період бронзового часу представлений артефактами городоцько-здовбицької культури шнурової кераміки. Ці знахідки походять із пам’яток Зозів, Хрінники, Городок, Хорів, Кунисівці, Млинів, розкопки яких проводив І. Свєшніков. Це переважно керамічний посуд, оздоблений врізними різноманітними лінійними орнаментами у вигляді мотузки, крем’яні знаряддя праці – сокири, серпи, наконечники списів та стріл, ножі, краї яких підгострені ретушшю. Увагу привертають мідні рибальські гачки із Городка на Волині.
