Між своїми багаточисельними завданнями ми намагаємося детальніше дослідити історію нашого Музею, який офіційно був заснований у Львівському університеті ще 1852 року і пов’язаний з багатьма дуже цікавими людьми та подіями!
І в кого ж ми би мали повчитися, як не в найстарішого університету Європи? Тож з групою геологів, музейників та геотуристів відвідали ми Болонський університет та його музеї!
Наш болоньський відповідник – Музей Мінералогії (Museo di Mineralogia Luigi Bombicci), є частиною університетської музейної системи Alma Mater Studiorum, яка об’єднує 15 музеїв різного спрямування. Розташований він на першому поверсі будівлі, в якій знаходиться департамент наук про землю Болонського університету.
30 січня 1862 року кафедра природничої історії цього учбового закладу була розділена на 3 частини: мінералогію, зоологію та геологію. Кожен розділ, крім своїх безпосередніх обов’язків, проводив і музейну роботу. Відділ мінералогії тоді очолив професор Луїджі Бомбіччі, ім’я якого носить зараз музей. На момент початку існування музей мав у колекціях близько 9000 зразків, і завдяки роботі професора збірка до 1901 року була збільшена до 48000 екземплярів.
На сьогоднішній день кількість експонатів перевищує 50000 штук. Постійна виставка музею експонує «лише» 10000 з них і займає площу 850 кв м.
Експозиція розділена на кілька частин:
– Систематична мінералогія (10 вітрин у відповідності до класифікації);
– Мінералогічно-петрографічна колекція Болоньї;
– Мінералогічна колекція регіонів Італії (з діючих та недіючих родовищ Італії);
– Колекція інструментів (обладнання мінералогів XIX ст. – мікроскопи, гоніометри, спектроскопи);
– Колекція метеоритів;
– Збірка декоративного каміння з великою колекцією бурштину;
– Дорогоцінні мінерали;
– Збірка флуоресцентних мінералів;
– Вивержені породи.
В сусідній будівлі з Мінералогічним музеєм знаходиться Геологічний музей Болонського університету (Museo Geologico Giovanni Capellini). Після поділу кафедри природничої історії цей музей відкрив свої двері для відвідувачів з 1881 року. До 1911 року зусиллями лише одного професора Капелліні було зібрано більше 30000 зразків викопних решток. А на сьогоднішній день музей налічує більше 1 млн скам’янілостей.
Особливої уваги заслуговує величезний скелет динозавра юрського періоду – Диплодока Карнегі, розміри якого складають 26 метрів у довжину та 4 метри у висоту.
Цікаво подивитися, порівняти, познайомитися, повчитися! З’явилося повно нових ідей, які можна використати і в нашому музеї!
